Ø У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
Ø Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
Ø Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
Ø Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
Ø Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
Ø Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо)
Ø Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між «пліткуванням» та «піклуванням» про своє життя чи життя друга/ однокласника.
Ø Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
Ø Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до закладу освіти.
Ø Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
Ø Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звернутися у навчальному закладі: до класного керівника, вчителів, адміністрації.
Ø Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила в ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
Ø Підтримуйте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
Ø Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь час вона може розраховувати на вашу підтримку.